Пустеля Цукру
Що представляється, коли вимовляєш слово «Сахара»? Швидше за все, постійна спрага, безплідні простори і нестерпна жара. Назва з’явилася в ті часи, коли Північну Африку завойовували араби. Вони називали це місце Ард-эс-цукру, що означає «місцевість з рудуватим відтінком грунту, позбавлена рослинності».
Але Сахара – це не просто пустеля. Тут є ще і скелясті ділянки з чудовими баштами і мостами; є і долини із зеленими деревами; і озера, по берегах яких ростуть пальми, і дюни, де шастають верткі ящірки.
В середні віки ця місцевість називалася «Велика пустеля». І лише набагато пізніше назва Сахара стала застосовуватися для назви всієї цієї території.
І недаремно вона називалася раніше «Великою пустелею». Адже її площу складає 7 млн. кілометрів.
Часто Сахару називають «морем». Цим вона зобов’язана ергам – обширним просторам, покритим піщаними барханами, які тягнуться точно океанські хвилі. Але дюнами покрита всього лише 1/5 частина простору пустелі. Але велика частина Сахари – кам’яниста пустеля, яка займає більше 70% її площі. Вона називається хамада, а з дрібнішими каменями – серір.
Повітря в пустелі дуже сухої. І тут є такі місця, де дощу можна чекати роками або навіть десятиліттями.
Максимальна температура повітря в тіні в Цукрі точно не визначена, але вона більша +58 градусів.
Через те, що грунт тут сильно нагрітий, в атмосфері шари повітря чітко розмежовуються, світло на їх стиках особливо заломлюється, і від цього утворюються міражі.
Добова температура тут дуже сильно міняється. Коливання можуть складати 30 градусів в добу. У грудні – лютому вночі тут бувають нерідко заморожування, а на возвишенностях температура знижується до -18 градусів.
Але найважче явище в Цукрі – піщані або запорошені бурі. Вони схожі на швидко виникаючі пожежі, які з скаженою швидкістю мчать через рівнини і гори, піднімаючи і вбираючи на своєму шляху кам’яний пил із зруйнованих скель. Швидкість вітру досягає більше 50 м/с. Причому з 100 днів тільки 6 бувають тут безвітряними.
На півночі Сахари дмуть гарячі вітри, які приходять з центру пустелі – сироко. Вони здатні за декілька годинників знищити весь урожай.
Часто в Цукрі виникає і таке явище, як смерчі. Це потоки повітря, що обертаються, у формі труб. Виникають вони частіше всього днем із-за сильного нагрівання випаленого грунту. А видимими вони стають із-за піднятої ними пороши. Іноді такі смерчі можуть відірватися від землі і продовжувати існувати на висоті до 1500 метрів.